---

     Це дворічна морозо- та посухостійка, не вимоглива до умов вирощування рослина. Насіння проростає при температурі 7—8 °С через 15—20 днів. Оптимальна температура для розвитку становить 15—20 °С. У перший рік рослини мають сповільнений розвиток і формують лише 7—15 їстівних листків, а восени — коренеплід, схожий на коренеплід петрушки. На другий рік рано і швидко відростають, за 10— 20 днів формують великі розетки з 30—50 листків, а через 25—30 днів — стебло, згодом — квітки. Насіння утворюється в липні, достигає дуже нерівномірно, легко обсипається.

     Рослини мають пряний гоструватий смак і аромат, містять багато вітамінів, мінеральні солі, цукор, білок, смолисті   й   біологічно  активні  речовини,  фітонциди, ефірну та жирну олії, мають приємний запах, який зумовлює карвон, і смак. Споживання кмину корисне при спазмах органів травлення і судин головного мозку. Вживання його сприяє підвищенню лактації, розширенню судин, виділенню сечі, засвоєнню важких і жирних страв, діє як сильний вітрогінний засіб, підвищує апетит, знижує гноїння та бродіння у травному каналі, зменшує болі при виразці шлунку та катарах.

     Використовують зелень кмину у салатах самостійно і на додаток до інших продуктів, кладуть її у супи, варену картоплю та страви з капусти. З коренеплодів готують овочеві страви у сирому, тушкованому, вареному та смаженому вигляді, використовують як пряне коріння. Насіння є типовою пряністю. Його додають у хліб і печиво, ним приправляють смажену птицю та м'ясо, сирники й пудинги. Використовують насіння також при квашенні капусти, засолюванні огірків, у кондитерських виробах, присипають ним печені яблука. У медицині кмин використовують для виготовлення галенових препаратів в апетитних, послаблюючих, заспокійливих, вітрогінних і жовчогінних зборах. Ефірна олія кмину має сильні антисептичні властивості. Карвон використовують у краплях для очей, для виправлення смаку деяких ліків та їх ароматизації.

     Кминну олію використовують у харчовій, тютюновій, парфюмерній, миловарній промисловості.

     Вирощують кмин після добре удобрених попередників, що рано звільняють площу і дають змогу провести заходи щодо знищення бур'янів. Рослини потребують легких грунтів з глибоким орним шаром (30—40 см) та низьким рівнем залягання підґрунтових вод. Ділянку поливають нормою 15—20 л/м². Сівбу проводять у липні після цвітної або ранньостиглої капусти, редиски, картоплі, зеленних культур, овочевого гороху, овочевої квасолі. Сіють з міжряддями 20—30 см. Норма висіву насіння становить 2—3 г/м². Висівають його на глибину 2—3 см. Після з'явлення сходів посіви розпушують граблями впоперек рядків, залишаючи у рядку рослини на відстані 12—15 см одна від одної. Протягом літа розпушують міжряддя, проводять прополювання і полив у разі потреби. Восени в міжряддя вносять фосфорно-калійні добрива (P₅K₅). Навесні кмин підживлюють азотними добривами (N₁₀), боронують ділянку, розпушують міжряддя. Коренеплоди збирають рано навесні до відростання листків, які збирають у травні, зрізаючи біля основи. Після збирання проводять підживлення азотними добривами (N₅), полив нормою 7 л/м², кількаразове розпушування міжрядь до змикання листків. Насіння збирають у кінці липня — серпні роздільним способом. Рослини скошують у стадії воскової стиглості насіння, підсушують і обмолочують.. Урожайність зелені становить 3—5 кг/м², коренеплодів 3—7, насіння — до 0,1  кг/м².

     Прискорити надходження зелені можна при використанні тимчасових плівкових укрить. Каркаси встановлюють на широкосмугових посівах кмину з осені. На початку березня каркаси укривають плівкою, а в квітні знімають і збирають урожай. При цьому зрізати зелень можна 3—4 рази. Після закінчення збирання рослини знищують.

     Для одержання зелені взимку рослини укривають перевернутим ящиком, плівкою, соломою, землею, снігом. Залишивши маленький лаз, листки поступово зривають протягом зими. У кінці лютого накривають інші рослини, щоб мати зелень у квітні, а з тих, що використовували взимку, зелень можна знову зібрати в кінці травня, після чого рослини знищують. Насіння збирають з кущів, які не виганялись і не підрощувались. Коренеплоди кмину можна виганяти у вологому піску в підвалі або в теплому приміщенні без світла. Температура вигонки має становити 9—10  °С.