---

     Мангольд — дворічна рослина, утворює невеликий дерев'янистий коренеплід, іноді розгалужений, та розетку великих листків з м'ясистими черешками. Особлива цінність цієї рослини — стійкість проти стеблування поряд із скоростиглістю. Листки на продукцію достигають уже через 25—40 днів після з'явлення сходів, а продуктивність рослини зберігають протягом усього вегетаційного періоду. Біологія мангольду близька до біології буряка. Він краще, ніж інші овочеві культури, витримує високі температури повітря, непогано росте в посушливих умовах. Заморозки навесні не пошкоджують сіянців, а дорослі рослини витримують зниження температури до мінус 4 °С. Мангольд однаково добре витримує розсадну культуру та пересаджування дорослих рослин для зимового використання. Дорощування можливе без доступу світла. За таких умов одержують «спаржеву» продукцію із черешків та недорозвинених відбілених листків. Ще більшої цінності мангольду надає стійкість проти хвороб та шкідників.

     Має мангольд і неперевершену харчову цінність завдяки хімічному складу. Він містить багато цукрів, білків, вітаміни С, В₁, В₂, РР, каротин, пектинові речовини, солі заліза, кальцію, фосфору, магнію, кобальту, бетаїн, органічні кислоти, клітковину. Ці хімічні сполуки виявляють сприятливу дію на організм людини. Наприклад, магній сприяє зниженню тиску; кобальт бере участь у синтезі вітаміну В₁₂ бактеріями кишкової флори; бетаїн сприяє розкладу білкових та жирових речовин, утворенню холіну, поліпшує роботу печінки, нирок, серцево-судинної системи тощо. Мангольд корисно споживати при діабеті та нирково-кам'яній хворобі. У давнину араби використовували коріння мангольду як засіб проти облисіння. Листки його містять зовсім мало щавлевої кислоти, тому корисніші, ніж шпинат. Систематичне використання мангольду стимулює діяльність лімфатичної системи, сприяє росту дітей та утворенню кров'яних елементів, підвищує стійкість проти простуди, поліпшує засвоєння їжі. Рекомендується вживати мангольд для профілактики променевої хвороби.

     Використовують листки у сирому вигляді та черешки мангольду вареними, тушкованими або смаженими, як цвітну капусту, засолюють і маринують. Готують салати, супи, холодні борщі, закуски, самостійні другі страви, використовують у бутербродах.

     Мангольд найменш вимогливий серед овочевих культур до умов вирощування. Сіють його рано навесні. Ділянку готують з осені звичайним способом, без внесення органічних добрив. Сіють у березні. Ширина міжрядь становить 25—30 см, норма висіву насіння — 5—8 г/м², глибина загортання — 3—4 см. Сходи з'являються через 10—15 днів. Догляд включає дворазове розпушування граблями: по сходах та у фазі З—4 справжніх листків. Після проріджування рослини в рядках залишають на відстані 10—15 см одна від одної. За сезон двічі розпушують міжряддя та поливають рослини у спеку. Продукцію збирають у кінці травня — жовтні. Листки зривають через кожні 7— 10 днів, навіть тоді-, коли в них немає потреби.

     Щоб раніше мати продукцію, застосовують підзимні посіви або вирощують 20-денну розсаду у плівкових теплицях без пікірування. Розсаду висаджують у кінці квітня. Продукція надходить у кінці другої декади травня. Рослини можуть перезимовувати у грунті за умови накривання їх соломою. При цьому попередньо скошують листя, якщо воно ще не відмерло,— у кінці жовтня — на початку листопада. Рано навесні солому згрібають і розпушують міжряддя. Рослини швидко відростають і дають продукцію па початку травня. Урожайність листя становить близько 30, черешків — 10 кг/м².

     Вирощують  мангольд   і   в закритому грунті.    Для вигонки зелені із заготовлених з осені коренеплодів придатні будь-які споруди, навіть сховища. Коренеплоди присипають піском, торфом чи тирсою по головку (спосіб вирощування мостовий).  На початку вигонки проводять рясний полив теплою водою (20 л/м²), потім його повторюють невеликими нормами кожні 3—7 днів залежно від періоду вирощування: у місяці з недостатнім освітленням і зниженою температурою — 3—5, при збільшенні кількості світла 5-10 л/м². Вигонку проводять протягом 20-30 днів. Відростають листки при температурі 5-10°С. Урожайність становить 3—5 кг/м².

     При вирощуванні мангольду з насіння його сіють за 50—150 днів до збирання. Норма висіву становить 10 г/м², схема вирощування 20x20 або 25x25 см залежно від строків вирощування. Сіяти краще у серпні, коли звільняються плівкові теплиці. В добре підготовлений грунт вносять перегній (3 кг/м²) та повне мінеральне добриво — N₃₀P₃₀K₃₀. Сіють на добре зволожених ділянках. Сходи з'являються на десятий день і потребують поливу нормою 10 л/м². Полив повторюють кожні десять днів протягом серпня — вересня. У жовтні поливи припиняють, міжряддя розпушують, а в кінці місяця теплиці вкривають. У листопаді рослини додатково вкривають ще тимчасовими каркасними укриттями і зберігають продукцію при температурі 1—2 °С до кінця грудня. У разі потреби включають аварійне обігрівання. У сонячні дні рослини потребують вентилювання. Урожай збирають за потребою. Він становить 2—8 кг/м².

     В осінньо-зимовий та зимово-весняний період можна використовувати продукцію мангольду у розсадному віці в фазі 5—8 листків. Період вирощування становить 20—30 днів, схема вирощування — 10x3 см без проріджування, витрата насіння — 10 г/м². Рослини помірно поливають. Урожайність становить 1,5—2 кг/м².

     Виганяють мангольд у горщиках з піском, тирсою за умови постійного зволоження та у посудині з водою. При потребі коренеплід можна підрізувати. Продукція надходить через 15—20 днів з початку вигонки. У теплому льоху мангольд ставлять у пісок і зламують відростаючі етіольовані листки протягом усієї зими за умови помірного зволоження піску, у якому зберігають коренеплоди.