---

     Рослина дворічна, холодо- та посухостійка, світлолюбна. У перший рік утворює м'ясистий коренеплід та розетку пірчасто-розсічених, великих, запашних, соковитих листків. На другий рік утворює стебло, суцвіття й насіння. Рослини витримують заморозки до мінус 9 °С, добре перезимовують у грунті, часто навіть з невідмираючими листками, особливо на півдні країни. Рано навесні швидко відростає та дає продукцію. Насіння проростає через 30—40 днів після сівби при температурі 3—4 °С. Оптимальною для розвитку є температура 17 —18 °С. У перший рік зелень, вважається готовою до споживання через 30—40 днів після з'явлення сходів, на другий рік відростаючі листки набувають товарної стиглості через 10—20 днів після розтавання снігу. Листки зрізують кілька разів. Коренеплоди збирають пізно восени — до настання приморозків. Якщо коренеплоди потрапляють під приморозки, погіршується їхня лежкість. Коренеплоди придатні для вигонки взимку. Відомі коренеплідні та листкові форми петрушки.

     Свіжі листки петрушки містять багато каротину, вітаміни С, В₁, В₂, В₆, РР, К, білок, жирні та ефірні олії, цукор, екстрактивні речовини, фітонциди, пектин, клітковину, глюкозиди; мінеральні солі калію, кальцію, заліза, фосфору, магнію. За вмістом харчових речовин петрушка займає одне з перших місць серед овочевих культур. її  застосовують  як  лікувальний  засіб при авітамінозах, особливо як джерело вітаміну А, якого в ній міститься до 10 мг%, та вітаміну С, якого за кількістю у 5 разів більше, ніж у лимоні. Високим вмістом зазначених речовин характеризуються і коренеплоди петрушки, хоч він і значно нижчий, ніж у листках.

     Ефірні олії, глюкозиди петрушки забезпечують сильну дезинфікуючу, сечогінну та відхаркувальну дію, підвищують тонус гладеньких м'язів. Використання петрушки в їжу дає змогу поліпшити роботу органів травлення, нирок, серцево-судинної системи. Поліпшується зір, стан шкіри. Екстрактивні речовини сприяють розчиненню каменів, що утворюються в нирках. Сік петрушки знімає запалення шкіри та набряк тканин при укусах комах, сприяє заживленню виразок при стоматитах, зміцнює ясна, регулює процеси кровотворення, стимулює посилення функції всіх залоз, особливо щитовидної і наднирочників. Не без підстав стверджують, що 1 г петрушки корисніший 1 кг таблеток.

     Петрушку використовують як пряну зелень у сирому вигляді, в супах, на додаток до салатів, м'ясних та рибних страв. Коренеплоди використовують у складі «білого коріння», яке нічим не замінити в українській кухні, як стародавню спецію в борщах, соусах, заправках. З петрушки готують вітамінні напої та самостійні другі страви, наприклад котлети з листків. Зелень використовують у сухому або засоленому вигляді. Якість її при цьому не змінюється. Коренеплоди зберігають протягом зими у овочесховищах.

     Районовано такі сорти: листкові — Звичайна листкова; кореневі — Урожайна та Цукрова.

     Петрушка потребує глибоко оброблених родючих грунтів. Кращими попередниками під неї вважаються капуста, огірок, цибуля, під які вносили гній та повне мінеральне добриво. Добре розвинені запашні листки культура утворює лише при помірному зволоженні грунту. Під глибоку зяблеву оранку вносять фосфорно-калійні добрива (Р₂₀К₃₀). Навесні вносять азотні добрива (N₂₀), ділянку боронують. Сіють петрушку на початку квітня з шириною міжрядь 15—20 см. Норма висіву насіння становить 3—5 г/м² з додаванням 0,5 г салату, глибина загортання — 2—3 см. Завдяки маячній культурі створюється можливість для обробітку міжрядь ще до з'явлення сходів петрушки. Посіви проріджують у стадії 5—6 листків на 10—15 см у рядку, проводячи розпушування впоперек рядків, а потім проривку рослин у рядку через одну з їх використанням. Догляд за посівами полягає в 2 — 4-разовому розпушуванні міжрядь, виполюванні бур'янів та 1 — 2-разових поливах за сезон нормою 7 л/м². На другий рік проводять ранньовесняне розпушування міжрядь з підживленням  (N₁₀P₁₀K₁₀).

     Збирають урожай свіжих листків, коли рослини досягнуть висоти 10—15 см, через кожні 10—20 днів протягом літа, зрізаючи їх на висоті 3—5 см: у перший рік — у червні — липні, на другий — в квітні — травні до стрілкування.

     Врожайність зелені листкової петрушки становить 8—12 кг/м². Зелень зберігають протягом 1—2 діб при температурі до 10 °С або 5— 7 діб — у холодильнику.

     Коренеплоди викопують у кінці жовтня. Стандартні коренеплоди масою не менше 50 г закладають у сховище на зберігання, нестандартні — використовують для вигонки або дорощують. Урожайність становить 1—3 кг/м².

Щоб раніше мати зелень навесні, проводять літні посіви петрушки — у липні — серпні. Грунт готують, як і під весняні посіви. Обов'язково проводять волого-зарядковий полив нормою 15—20 л/м². Сіють петрушку з нормою висіву насіння 10—20 г/м² широкосмуговим або суцільним способом. Догляд за посівами такий самий, як і при весняних строках сівби. Під зиму у міжряддя вносять мінеральні добрива (N₂₀P₁₅K₁₅), розпушують грунт та виставляють над рослинами каркаси тимчасових укрить. На початку березня їх вкривають плівкою. Продукцію одержують у другій половині квітня. Укриття знімають, розпушують міжряддя, у разі потреби рослини поливають нормою 7—10 л/м². Збирання листків повторюють 2—4 рази до стрілкування рослин у червні — липні.

     Невеликого прискорення надходження продукції досягають за рахунок проведення підзимніх посівів у листопаді. Способи сівби такі самі, як і навесні, а норму висіву насіння подвоюють. Глибина загортання насіння становить 3—5 см. Рано навесні проводять розпушування до з'явлення сходів, потім по сходах. У подальшому догляд такий самий, як і при весняних посівах. Продукція розпочинає надходити у кінці травня — червні.

     Свіжу зелень одержують при вигонці та дорощуванні, а також і при сівбі насіння у закритому грунті, використовуючи плівкові теплиці.

     Після вибирання з грунту в жовтні нестандартні коренеплоди з листками прикопують у теплиці за схемою 10х5 см, розміщуючи 200 шт./м². Грунто-суміш або пісок у теплиці повинні бути вологими. Їх потім накривають старою плівкою. У накритих теплицях ділянки утеплюють переносними каркасними укриттями, які при потребі накривають матами. У розкритих теплицях каркасні укриття додатково накривають соломою, грунтом, перегноєм, снігом. При розігріванні теплиць рослини розпочинають відростати і формують урожай зелені через 30—40 днів. Зелень 2—3 рази зрізають, а потім рослини виривають. Після кожного збирання рослини петрушки поливають нормою 10 л/м² і підживлюють азотними добривами (N₅). Урожай одержують протягом листопада — грудня. Він становить 1—3 кг/м².

     Висаджують коренеплоди, застосовуючи конвейєр, у листопаді, грудні, січні після зберігання. Способи садіння й вирощування такі самі, як і в попередньому разі. Грунт після садіння і через кожні 10 днів обпудрюють крейдою для профілактики проти захворювання білою гниллю.

     При культурі з насіння сівбу проводять безпосередньо в грунт теплиці в серпні. Норма висіву становить 2—3 г/м². Кращою є схема сівби 10х3 см. Обов'язково треба провести полив нормою 10 л/м². До настання сталих морозів рослини добре розвиваються і зимують без накривання теплиць, укриті перегноєм або торфом шаром 5—10 см. У грудні або січні теплиці вкривають і при розігріванні одержують продукцію. При температурі 15—18 °С рослини формують листки за 20— 25 днів. Урожай збирають 2—7 разів. Він становить 3—10 кг/м². Після кожного зрізування листків петрушку підживлюють повним мінеральним добривом (N₅P₁₀K₈) та поливають нормою 5 л/м². Петрушка дуже чутлива до перезволоження, тому після поливу теплиці провітрюють (вологість 60—70 % ПВ). Укривати теплиці можна і відразу після настання холодів, тоді урожай збирають з листопада.

     Кілька залишених у грунті рослин вкривають старою плівкою і соломою, пізніше снігом. На декілька рослин ставлять ящик, вкриваючи його плівкою, соломою, грунтом, снігом. У ящику залишають невеличкий лазик, що дає змогу діставати зелень взимку. Ящик знімають на початку березня після танення снігу і користуються озимою зеленню. Трохи пізніше, коли розтане грунт, знімають укриття з рядків разом з плівкою. Зелень швидко відростає і її можна використовувати вже в кінці березня — квітні. Взимку можна одержати зелень петрушки на підвіконні, пересадивши коренеплоди в горщики або ящики в жовтні. При використанні свіжих коренеплодів головки їх зрізають по «плечики», встановлюють верхівковою брунькою догори у блюдце, кювету або іншу місткість і виганяють у воді. Листки відростають через 10—15 днів і одержувати їх можна протягом всієї зими, час від часу поновлюючи вершечки коренеплодів.