---

     Це однорічна, дуже скоростигла, морозостійка, вологолюбна культура, стійка проти недостатнього освітлення та не вимоглива до родючості грунтів. Рослини дводомні, менш продуктивні — чоловічі. Коренева система середньорозвинена, проникає в грунт на глибину до 1 м, розгалужена. Листки черешкові, видовжено-овальної форми, цілокраї, пухирчасті. Продуктивний орган — розетка соковитих, ніжних листків, що утворюються через 20—30 днів після з'явлення сходів. Насіння проростає через 8—10 днів при температурі 4 °С. Сходи здатні витримувати заморозки до 6—8 °С. Дорослі рослини — ще більш стійкі до зниження температури, не гинуть при мінус 12 °С. Завдяки цьому шпинат можна вирощувати в озимій культурі та при підзимніх посівах. На півдні шпинат збирають і взимку. Оптимальною для розвитку рослин є температура 15—18 °С. Це рослина довгого дня. Влітку швидко переходить у стадію стеблування. Шпинат придатний для конвейєрного вирощування протягом року, виключаючи літній період.

     Зелень шпинату багата на вітаміни, білки, мінеральні солі. Особливої цінності і високої поживності шпинату надає вміст заліза, калію, йоду, рослинних олій, білкових та біологічно активних речовин, фолієвої кислоти. Ці компоненти запобігають недокрів'ю, надають продукції дієтичних якостей і особливої цінності у дитячому харчуванні. Його називають «кров'яною плазмою», використовують при порушенні росту та при тяжких захворюваннях. Білкових та жирових речовин у шпинаті більше, ніж у капусті, молоці, борошні. Листки шпинату містять також шпинат-секретин — особливу речовину, яка регулює роботу шлунку і підшлункової залози. Є відомості про антиканцерогенну дію при систематичному вживанні шпинату. Він корисний для живлення нервової системи, особливо у осіб, що займаються розумовою працею, та людей неврастенічного складу. Однак наявність щавлевої кислоти знижує цінність шпинату, бо його не можна використовувати при порушеннях обміну речовин.

     Споживають шпинат відразу після збирання листків у сирому, вареному та смаженому вигляді для приготування бутербродів, салатів, супів та самостійних других страв. Страви з шпинату не можна зберігати, бо в них утворюються азотистокислі сполуки, шкідливі для організму. Шпинат широко використовується у консервованому та замороженому вигляді. Районований сорт Велетень.

     Під шпинат не виділяють окремої ділянки. Сіють його раніше пізніх овочевих культур (пізньої капусти, огірка) або як повторну культуру після ранньостиглих (ранньої та цвітної капусти, салату, крес-салату, редиски). На присадибних ділянках вирощують як ущільнювач інших овочевих культур (огірка, помідора, капусти).

     Навесні сіють дуже рано (у березні - квітні), вибираючи перші звільнені від снігу ділянки. Грунт підготовляють так само, як і під салат головчастий. Сіють рядковим способом. Ширина міжрядь становить 15 см, глибина загортання — 3-4 см, норма висіву 10—20 г/м². При з'явленні сходів ділянки розпушують граблями поперек рядків, захід повторюють у фазі З—4 справжніх листків. Це сприяє проріджуванню, кращій аерації грунту та знищенню бур'янів у ранні строки. Рослини у рядку залишають на відстані 4—7 см. За період вирощування проводять 1-2 поливи та розпушування міжрядь. Продукцію збирають у травні в суху погоду, вириваючи рослини з корінням та обтрушуючи землю. Урожайність шпинату становить 5—7 кг/м².

     Висівають шпинат через кожні 10—12 днів у квітні та травні, відновлюючи конвейєр у серпні та вересні. Під зиму шпинат висівають, коли настануть сталі приморозки, у мерзлий грунт, бо інакше насіння проросте і слабкі рослинки загинуть. Для озимої культури насіння висівають у серпні або вересні з таким розрахунком, щоб рослини встигли сформувати міцну кореневу систему і розетку з 5—7 листків. У двох останніх випадках норму висіву збільшують у 2—3 рази. При озимій культурі доцільно застосовувати широкосмуговий спосіб сівби, щоб мати змогу використати тимчасові плівкові укриття. Продукція з озимих посівів з укриттям надходить на початку, а без укриття — у другій декаді квітня. Підзимні посіви дають змогу одержувати продукцію в кінці квітня — травні.

     Подовжити конвейєр надходження цієї цінної продукції можна при використанні для вирощування плівкових теплиць у жовтні — листопаді та лютому — квітні. Культура — безрозсадна, сівба — рядкова за схемою 10х3 см, норма висіву — 30 г/м². За період вирощування проводять 2—3 поливи нормою 10 л/м². Рослини формують урожай за 30—45 днів. Він становить 1—3 кг/м². При вирощуванні з початку жовтня теплицю можна не обігрівати, включаючи аварійне підігрівання лише в разі дуже сильних морозів, підтримуючи мінімальну плюсову температуру (4—8 °С). Поливають у цьому разі тільки перед сівбою та у перші 10—15 днів після з'явлення сходів. У такий спосіб зберігають рослини на пні (консервують) протягом 90—100 днів.