ЛОБОДА ГОРОДНЯ  Культурні форми лободи відрізняються від диких забарвленням листків — червоні, зелені, жовті та розмірами їх. Це однорічна, скоростигла, дуже велика рослина. Швидко утворює стебло висотою 2 м. Відрізняється холодостійкістю та невимогливістю до умов вирощування, добре витримує засуху. Листки великі, трикутної форми, цілокраї, з загостреною верхівкою. Поверхня срібляста від залозистого опушення. Використовують листки в фазі розетки та на початку стеблування, коли стебла ще не огрубіли і зберігають соковитість (орієнтовно до цвітіння). Продуктивність вища, ніж у шпинату, бо період надходження листків триваліший. Придатна для конвейєрних посівів. У листках містяться аскорбінова кислота та інші вітаміни, білок, мінеральні солі у корисному поєднанні. У лободі майже немає щавлевої кислоти, що підвищує її цінність як шпинатної та салатної рослини. Лобода корисна при шлункових захворюваннях, сприяє поліпшенню функції печінки та нирок, забезпечує вирівнювання сольового обміну. Використовують листки і верхівки молодих пагонів, як і в шпинату, здебільшого у вареному вигляді для приготування супів, борщів, пюре, а зрідка і в сирому вигляді як додаток до салатів, у бутербродах. Вирощують лободу на будь-яких ділянках, що швидко звільняються від снігу. Сіють рано навесні або під зиму. Ширина міжрядь становить 15 см, норма висіву (навесні) —3—5, а під зиму 7-10 г/м2, глибина загортання насіння 3 см з обов'язковим ущільненням. Сходи з'являються через 10—12 днів при сівбі навесні. При підзимій сівбі сходи навесні з'являються на 4—7 днів раніше. Догляд за рослинами передбачає розпушування грунту граблями впоперек рядків у стадії першого справжнього листка. Рослини у рядку залишають на відстані 5-7 см одна від одної. В дуже посушливу погоду проводять полив нормою 7—10 л/м2 та розпушування міжрядь. Подовжують період надходження продукції висівом насіння через кожні 15-20 днів протягом квітня-вересня. Урожай молодих листків надходть, через 20 днів після з'явлення сходів і становить 4-5 кг/м2.
|
