СЕЛЕРА
Вирощують три різновидності селери — кореневу, черешкову та листкову. Селера дворічна культура, що утворює м'ясистий коренеплід або мичкуваті корені та розетку великих пірчасто-розсічених листків, з довгими, соковитими черешками. На другий рік рослина утворює розгалужене стебло, суцвіття та насіння. Рослини дуже вологолюбні, не бояться перезволоження, досить холодостійкі, світлолюбні. Селера має тривалий вегетаційний період — 190 днів, потребує вирощування з розсади. Сходи з'являються через 15—20 днів. Насіння проростає при температурі 3—4 °С. Рослини витримують заморозки до мінус 6 °С, оптимальна температура вирощування становить 16—20 °С. До умов вирощування селера вимоглива, рослини виносять з грунту багато поживних речовин та потребують доброї аерації, придатні для вигонки.
Цінних харчових і цілющих властивостей селері надає велика кількість різних речовин у сприятливих для організму людини поєднаннях. Тільки смакових та ароматичних речовин, що поліпшують апетит і травлення, у листках міститься близько 40 видів. Рослини містять також вуглеводи, солі калію, магнію, кальцію, марганцю, заліза, цинку, фосфору, натрію. Заслуговує на увагу вітамінний склад — С, А, В1, В2, В6, К, Е, PP. Селера містить велику кількість фітонцидів, глюкозидів, білків. За поживними якостями їй належить перше місце серед овочевих культур.
Завдяки такому хімічному складу має неабиякі лікувальні властивості. Вона позитивно впливає на стан серцево-судинної системи, органів травлення, нирок, печінки, заспокійливо діє на нервову систему, сприяє поліпшенню кровотворення. Селера благотворно впливає на обмін речовин. При постійному споживанні підвищується життєвий тонус, організм омолоджується, що особливо важливо для людей похилого віку. Селера справляє збуджуючу дію, є сильним сечогінним засобом, сприяє похудінню, допомагає звільнитися від неврозів, запорів, корисна при гемороях, затримує відкладання солей у суглобах, стінках судин, нирках, печінці, запобігає алергічним висипам на шкірі, дерматитам, загоює виразки та рани, поліпшує стан при ревматизмі, подагрі, водянці. Сік селери корисний для людей, схильних до вживання солодощів та печива, куріння, при легеневих захворюваннях, авітамінозах, нервових розладах, статевому безсиллі, астмі, вгамовує спрагу та тонізує у спеку. Використання селери посилює функцію нирок, нервової системи, залоз внутрішньої секреції, сприяє очищенню крові та зніманню перевтоми, посилює виділення і виведення обмінних шлаків.
Використовують селеру у свіжому вигляді — листки, черешки й коренеплоди. З неї готують салати, гарніри до овочевих, рибних та м'ясних страв. Продукти з селери мають солодкувато-гіркий пряний смак та сильний аромат. Коренеплоди і лисіки никористовують також у складі «білого коріння» при приготуванні супів, соусів, м'яса. З коренеплодів та черешків готують смачні самостійні другі страви. Зелені, висушують та засолюють, коренеплоди зберігають свіжими до весни.
В Україні вирощують тільки кореневу форму. Районовано сорт Яблучна.
Розсаду вирощують з кінця березня — у квітні. Насіння, оброблене 1 %-ним розчином перманганату калію і 0,2 %-ним борної кислоти, пророщують і висівають у посівний ящик з легкою сумішшю перегною, торфу, піску, землі у співвідношенні 1:1:1:1. Сіють рядковим способом з шириною міжрядь 3 см, витрачаючи 1 г/м2 насіння. Зверху насіння притрушують торфом та ущільнюють. До появи сходів підтримують температуру 18—20 °С, потім її знижують до 12— 15 °С. Сіянці поливають і при з'явленні першого справжнього листка пікірують у віці 12—17 днів за схемою 5х5 см у ящики або грунт теплиці. За умови достатньої освітленості та вологості (70—80 % ПВ) рослини добре розвиваються. У травні, після підживлення рослин мінеральними добривами (N20P10K10) та загартування, 50—70-денну розсаду висаджують у відкритий грунт. Ділянку з осені глибоко орють, вносять фосфорно-калійні добрива (Р30К30). Кращими попередниками є капуста, кабачок, буряк або ранні овочеві з внесенням перегною. Навесні ділянку боронують, а пізніше культивують, вносять азотні добрива — N30. Розсаду висаджують за схемою 25х25 см з одночасним поливом нормою 12 л/м2. При висаджуванні рослини заглиблюють до перших листків, слідкуючи, щоб не засипати сердечко. Міжряддя розпушують, а через 10 днів проводять підживлення— N10P20K10. Підживлення повторюють у липні такою самою дозою. Селера дуже чутлива на розпушування міжрядь. їх проводять через 7—10 днів, кожного разу збільшуючи глибину, особливо в умовах перезволоження. Поливають 5—7 разів за сезон нормою 15 л/м2. Після другого підживлення рослини підгортають.
Збирають зелень селери у липні, коли рослини досягнуть 20—30 см.
Роблять це кілька разів. Коренеплоди викопують пізно восени. Зелень добре зберігається у складських приміщеннях або вкритою 2—5 діб. Коренеплоди зберігають у сховищах запіскованими після видалення листків та корінців. Прикопані коренеплоди з листками придатні для дорощування та вигонки у будь-яких приміщеннях з температурою, не нижчою 10 °С,та в теплицях. Урожайність зелені становить 12— 18 кг/м2, коренеплодів — 2—5 кг/м2.
Взимку селеру вирощують на зелень у плівкових теплицях. Роблять вигонку коренеплодів або висівають насіння.
Вигонку проводять мостовим способом, розміщуючи на 1 м2 до 100 коренеплодів та присипаючи їх вологим грунтом або піском у плівкових теплицях з жовтня до березня. Тривалість надходження листків становить 45—60 днів, за умови підтримання температури 10— 20 °С, зволоження грунту 70 % ПВ. Зелень можна зрізувати 2—3 рази, кожного разу підживлюючи рослини повним мінеральним добривом — N10P5K5. Останній раз рослини виривають з коренеплодами.
Значно простіше вирощувати селеру в теплицях з насіння, яке висівають у серпні — вересні. Пікірують сіянці за схемою 20х5 см. Режим вирощування передбачає розпушування міжрядь і рясні поливи до змикання рослин, а потім лише поливи. Температура вирощування становить 10—25 °С. Через 20—50 днів після з'явлення сходів рослини підживлюють повним мінеральним добривом — N30P10K10. Перший раз збирають листки на початку листопада, потім зрізування зелені повторюють через кожні 15—20 днів. Після кожного збирання проводять підживлення азотно-калійним добривом (N5K5), полив, розпушування. Збирають листки до березня. Урожайність листків становить 5—7 кг/м2.
Рослини можуть зимувати у грунті за умови утеплення їх мульчуючими матеріалами. Навесні вони рано відростають і дають зелень протягом 30—40 днів. Проводять 2—3 зрізування листків через кожні 15 днів. Надходження зелені можна прискорити, якщо встановити тимчасові плівкові укриття. Для зимового та ранньовесняного споживання рослими селери укривають у такий самий спосіб, як і рослини петрушки. Черешки та листки мають добрі якості у підбіленому стані. Для більшої ефективності зберігання рослин взимку листки їх перед укриванням зв'язують у пучки, обгортають папером.
Листки зрізають цілком або зривають після розв'язування їх.
Вигонку селери взимку проводять і на підвіконнях у горщиках або із зрізаних головок коренеплодів, як і петрушки.
троянди , таможенное оформление
|
